Виставка -застереження  "СНІД знак біди!"

СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини

 

Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 році у США. Протягом двох років було з’ясовано загальну картину хвороби, виявлено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких знаходять цей вірус в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Офіційно ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі (одночасно із американськими вченими з Національного Інституту Здоров’я на чолі з Робертом Галло). Термін СНІД застосовують до найпізніших стадій ВІЛ-інфекції. Офіційні критерії ВІЛ/СНІДу розроблені Центром боротьби та попередження захворювань в Атланті (штат Джорджія), де проводяться спостереження за поширенням інфекції у Сполучених Штатах.

Віруси, в тому числі й ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус потрапляє в організм, імунна система починає виробляти в імунних клітинах специфічні білки – антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція (наприклад, коли аналіз крові показує наявність антитіл до ВІЛ, це означає, що людина інфікована ВІЛ). Але слід знати, що з моменту проникнення ВІЛ в організм проходить від 2 до 12 тижнів, протягом яких організм продукує достатню кількість антитіл, щоб їх вже можна було виявити в крові. В цей інкубаційний період (його називають “вікно”) сучасними методами дослідження неможливо виявити вірус в організмі, оскільки він ще не накопичився в достатній кількості. Тому людям, що проходять тестування на ВІЛ, рекомендується навіть за наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.

Носії ВІЛ протягом тривалого часу можуть виглядати й почуватися здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що нагадують гостре респіраторне захворювання або застуду. Потім настає прихований період, коли вірус себе ніяк не проявляє. Цей період може тривати роками. Весь цей час ВІЛ-інфікована людина почувається добре і, не підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може заражати інших. Та з часом імунна система все більше ослаблюється, а вірус сильнішає.

      ГАРЯЧІ НОВИНКИ  ДЛЯ 

                           ХОЛОДНИХ ДНІВ!

Дитяча література – складне явище, оскільки вона “повинна відповідати усім вимогам, які висуваються до книги для дорослих, враховувати дитячий погляд на світ як допоміжну художню вимогу, покликана формувати художній смак і найголовніше – допомагати становленню особистості дитини, прищепленню цінностей, розумінню себе та оточуючих. 

    Сучасна дитяча література розвивається в тісному взаємозв‟язку з масмедіа та загальною культурою, має розгалужену систему жанрів – від традиційних формул до Інтернет-творів, порушує теми та проблеми, які повною мірою відображають сучасну дійсність.

   Що ж пропонує нашим дітям учасна дитяча література? Які ії жанри розвиваються, а які занепадають? Які теми розглядають дитячі письменники, які питання порушують у творах для дітей? Які ж вони, герої сучасної дитячої літератури?

            Гіркі жнива 1932-1933рр..

Щороку  Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2023 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 25 листопада. У цей день о 16.00 відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання та Всеукраїнська акція «Запали свічку»

Цього року країна вдруге вшановуватиме жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

— Дивись, яка розпатлана, страшна!
Дитину мертву на руках колише...
А інші діти де? — Нема! Нема! —
Вся побіліла, ледве-ледве дише.

Вона сама, сама своїх дітей
Ще сонними душила у постелі:
"Їм буде в Бога краще, ніж в людей!" —
Дитя тримає, погляди у стелю.

Нещасна жінка з розуму зійшла,
Давно забутий запах їжі в хаті...
Вона, як мертва, та жива душа...
О, безталанна, бідолашна мати!...

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

 

      21 листопада - День Гідності та Свободи

Сьогодні в селі Глибочок бібліотекар та завклуб  провели годину - пам'яті  "Україна - територія гідності та свободи "

Для Українців такою землею є Україна .Вона полита потом і кров'ю сотень поколіннь наших працелюбних ігероїчних предків ,які збереглидля нас солов'їну мову ,а нас самих наділили веселою вдачею,співучістю,працьовитістю та високою мораллю.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

 21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вийшло півтори тисячі людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Протест носив мирний характер до 30 листопада, коли кілька сотень активістів, переважно студентів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко не побила та не розігнала міліція. Тож 1 грудня в центр Києва з усієї України з’їхалися сотні тисяч людей, обурених міліцейським свавіллям, корупцією та узурпацією влади… Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності.

                Веселий світ дитинства

У світі відзначають Всесвітній день дитини. Він був проголошений у 1954 році Генасамблеєю ООН як день світового братерства і взаєморозуміння дітей. Згодом саме 20 листопада у 1954 році було ухвалено Декларацію прав дитини, а у 1989 році — Конвенцію про права дитини. Тож з 1990 року Всесвітній день дитини відзначається і як річниця прийняття цих важливих документів.

20 листопада в селі Глибочок   провели  свято бібліотекар  ,завклуб і представники  Червоного хреста "Веселий світ дитинства"

              Новинки-цікавинки!

15 листопада  до бібліотеки с.Глибочок прийшло нове надходження цікавих книг.

Наші юні читайлики і читалочки  із-задоволенням  зайомляться з новинками! 

Книга – ключ до розвитку дитини!

Книга – це джерело знань, найкращий подарунок, міст, що з’єднує різні цивілізації у часі і просторі. 

Книга ніколи «не помре», вона лише змінює свою форму, перетворюючись на електронну або аудіо версію.

Дитяча література – це особлива сторінка як у мистецтві слова, так і в історії народу, його національному самовираженні та розкритті загальнолюдських цінностей. Особлива ж тому, що представляє світ дитини, в якому так багато чистого, світлого, казкового сприймання.

Шана і любов до книги починається з колиски, іде від батька-матері. Сім’я, у якій не читають книжок, – духовно неповноцінна. В. О. Сухомлинський говорив, що культурні люди, свідомі трудівники виростають у сім’ях, де панує глибока повага до книжок. Всебічний розвиток дитини – запорука його успішного майбутнього. Важливу роль у розвитку людини будь-якого віку віді

грає читання книг, адже завдяки книгам ми пізнаємо світ, як реальний, так і придуманий, чогось вчимося, вдосконалюємось.

                      Як себе поводити в разі небезпеки

14  листопада ми продовжумо тиждень безпеки в небезпечних ситуаціях. В с.Глибочок відбулась зустріч з працівниками  МНС.

Як себе поводити в разі знаходження вибухо небезпечних  предметів, куди звертатися.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:

1.Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ;

2.Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3.Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4.Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

Пожежа — це завжди лихо. Проте не всі знають елементарні правила поведінки у випадку пожежі. І навіть знайоме з дитинства — «телефонуйте 101» — у паніці забувається. Ось декілька найпростіших порад, які допоможуть вам у складній ситуації

Головне правило — ніколи не панікувати!

2. Що робити в разі виявлення загоряння або пожежі

• сповістити про це за телефоном 101, указавши точну адресу, поверх і характер загоряння;

• негайно повідомити про те, що трапилося, сусідам;

• за можливістю падати допомогу хворим і літнім людям, знеструмити квартиру;

• зачинити вікна й двері, щоб не роздмухувати полум'я;

• якщо можливо, потрібно вийти з квартири й зачинити за собою двері;

• за сильної задимленості пересуватися рачки або поповзом;

• під час проходження через приміщення, яке горить, зняти легкозаймистий одяг і одяг, що плавиться, облитися водою, накритися мокрою ковдрою, віддихатися, затримати подих, залишити приміщення бігцем;

• якщо немає можливості покинути квартиру через сходову площадку, то потрібно використати балконні пожежні сходи, а за їх відсутності вийти па балкон або лоджію і кликати на допомогу!

Щоб уникнути пожежі, не можна:

• залишати в будинку, особливо де є діти, легкозаймисті предмети;

• залишати без догляду запалені газові плити й електричні чайники, інші електричні прилади, що правлять для приготування їжі й кип'ятіння води;

• використовувати зношені, перебиті й саморобні електроподовжувачі;

• навантажувати на одну розетку кілька електричних приладів, сумарна потужність яких перевищує 1,5 кіловата;

• застосовувати в електропробках і запобіжниках саморобні дротові «жучки»;

• використовувати в пластикових лампах й абажурах електролампочки більшої, ніж зазначено в технічному паспорті, потужності;

• накривати чи обгортати електролампи газетами або тканиною;

• розташовувати нагрівальні прилади поблизу штор, накидок, розвішаного одягу, стін, обклеєних шпалерами тощо;

• палити в ліжку;

• сушити білизну, розігрівати мастики, побутову хімію над вогнем або з будь-якою іншою метою використовувати у квартирі відкритий вогонь;

• захаращувати пожежні виходи;

• замикати пожежні двері й люки в лоджіях і на балконах верхніх поверхів;

• користуватися під час пожежі ліфтом;

• спускатися у під'їзді, тримаючись за сходові поруччя;

• заходити в приміщення, що горить, якщо немає можливості проскочити його за кілька десятків секунд.

16 листопада – Міжнародний день толерантності, що урочисто був проголошений «Декларацією принципів толерантності», затвердженою  у 1995 р. на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО.

Толерантність – це насамперед  чесність… Це термін, який означає, що ви терпите думки інших, навіть якщо ви не погоджуєтесь. Це мистецтво жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу.  Водночас  толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.

14 жовтня в с.Глибочок було проведено бесіду-обговорення толерантності "Сім'я ,школа, друзі і я ."

 Формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. Дорослі (педагоги, батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Тобто навчити дитину безпечно поводитись самостійно у довкіллі (предметному, природному, соціальному). 

8 листопада в с.Глибочок було проведено бусіду-застереження "Твої дії у разі тривоги" 

1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти   проводити   ігри, пов'язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших   предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

4. Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись,  у недоступному для дітей місці.

5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.

6. Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини   (лазерні іграшки, кулькові та водяні  пістолети). Якщо  іграшка розбираєгься, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

Під час війни, зокрема перед навчальним роком, дітям варто пам’ятати правила, як діяти під час повітряної тривоги.

За певних обставин алгоритм дій під час тривоги може різнитися, але найголовніше правило звучить так: почув сирену – одразу прямуй до укриття.

Також сьогодні з дітками разом ми зробили виставку малюнків "Безпечність можна запобігти"

 Де маленькі читачі активно  показали свої знання в малюнках!