" Село Глибочок у Другій Світовій війни."
Грозові хмари вкрили мирне небо нашої Батьківщини 22 червня 1944 році .Чотириста воїнів із Глибочка та Миколаївки стали на захист мирного життя, сто шістдесят один із них героїчно загинув на фронті Другої Світової війни .
Влітку 1941року в село зайшли німці, з'явились з боку Любомирки. Але вони не довго перебували, потім прийшли румуни. Вони, як господарі грабували та били людей, нагайками, забирали продукти для окупантів. Великого жаху завдав німецький склад боєприпасів, який знаходився на наших полях біля міста Подільськ ( Котовськ). Дорогу насипали, зганяли людей з села і до Подільська ( Котовська) і держали цю дорогу в надійному стані.
Багато людей покидали свої домівки, які були непридатні для життя, тікали в інші села.
В 1944 році 25 березня під натиском красноармійців 94 дивізії ll Українського фронту під командуванням гвардії полковника Г.Н. Шостацького. Увійшли в село Глибочок розв'язалися бойові дії за його визволення. Фашисти покинули штаб який знаходився в школі і зникли в напрямку села Коси. Зірвали свої боєприпаси на складах, щоб не захопили наші війська. Частину німці які не встигли втікти перестріляли, а більша частина втекла в Подільськ (Котовськ). Зав'язалася кривава бійка і 27 березня наше село було звільнено повністю.
Після звільнення село було повністю спалене, зруйноване. Але перемогу наближали і їх дружини і сестри, ті хто залишився в селі. Жінки копали окопи і протитанкові рови на підступах до Подільська ( Котовська), пізніше носили важкі снаряди в руках за 20-25 км під Чорну.
Великою втратою відзначилась війна для нашого села, для людей. Але всі були впевнені, що саме страшне позаду і намагалися вложити свою часточку в відбудові села, бо це для нас, бо це наш дім.
Щороку 31 березня в районі і місті проходять урочистості, присвячені визволення нашого краю від німецько-фашистьских загарбників.
Сьогодні ми згадуємо та приєднуємося до вшанування всіх, хто боровся за це звільнення.
