понеділок, 29 січня 2024 р.

Герої крут - для нащадків взірець



 Сьогодні в Глибочок  було проведено  бібліотекарем і зав клубом виховну годину  нашим дорослим читачам до дня пам’яті Героїв Крут " Герої крут - для нащадків взірець"

Також перегляд  фільму "Крути"

Взимку 18-го року XX століття неподалік від села Крути стався бій між червоноармійцями та київськими курсантами. На тлі кровопролитного повстання двоє братів Андрій і Льоша закохуються в одну й ту саму дівчину, яку звуть Софія. Однак чи судилося хоч одному з них бути щасливим із красунею, якщо брати перебувають поміж чотирьохсот молодих воїнів, які протистоять чотиритисячній, добре озброєній армії?

Ідея зняти фільм Крути 1918, присвячений історичним подіям, належить Костянтину Коновалову. Роботу над сценарієм автор почав ще за десять років до виходу картини, але в той момент він не здобув належної реакції від продюсерів. Однак у 2015 Коновалов відправив свій сценарій режисерові Олексію Шапареву, і той буквально за годину подзвонив автору й дав свою згоду на участь у проєкті.

При створенні фільму його кінодіячі ретельно досліджували історичну та художню літературу української діаспори, а також основним джерелом написання сценарію послужила книга Аверкія Гончаренка. Кінострічку навіть пропонували переглянути історикам, за рекомендаціями яких деякі сцени, що не відповідали історичним фактам, були вирізані. Цікаво, що для зйомки батальних сцен у картині було залучено приблизно 150 справжніх бійців української армії.

А також вшанування   Героїк Корут хвилиною мовчання!






пʼятниця, 26 січня 2024 р.

Горить свіча пам'ять полум'ям тремтить.

 

Сьогодні в с.Глибочок  було проведено бібліотекарем і зав клубом  годину пам'яті " Горить свіча пам'ять полум'ям тремтить" до дня  Голокосту  наших маленьких і дорослих читачів.

Голокост - період в історії, протягом якого нацисти вбили мільйони євреїв та інших людей через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

Головною мішенню були саме євреї, серед них було найбільше число жертв. Майже сім із кожних 10 євреїв у Європі вбили через їхню ідентичність.

Нацисти також вбивали інші групи людей, зокрема ромів та людей з інвалідністю. Ще вони заарештовували та позбавляли прав геїв та своїх політичних опонентів. Багато з них померли через умови, в яких їх утримували.

Голокост - приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії.



понеділок, 22 січня 2024 р.

Мрія України -єдність свобода і незалежність!

 Сьогодні в с.Глибочок було проведено бібліотекарем і зав клубом  патріотичну годину "Мрія України  - єдність свобода і незалежність!"


Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя.

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія

Повернулись до тебе з віків,

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,

         Як не вмер солов'їний твій спів.

Україно, Шевченка надіє,

Мій святий, несплюндрований гімн,

Я в мовчанні твоєму німію

Й воскресаю у слові твоїм.

І Дніпро, і Дністер пливуть в море,

Бо єднає їх кревна земля,

Україно, державо соборна,

Сонценосна колиско моя!

 

У ранок середи, 22 січня 1919 року, обʼєдналися дві частини незалежної України: Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка.

Зараз українці відзначають День Соборності як символ злуки та єдності. 22 січня 1918 року УНР виборола незалежність, а вже за рік у цей день  обʼєдналися дві частини України. 



вівторок, 16 січня 2024 р.

Пам'ятаємо кіборгів безсмертних

До  всеукраїнського Дня памяті "кіборгів"-захисників Донецького аеропорту  в   с. Глибочок було проведено годину пам'яті "Пам'ятаємо кіборгів безсмертних "

Україна вшановує захисників Донецького аеропорту.

Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу.



«Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах. За весь час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень.

Вшануємо пам'ять героїв! Вони витримали – не витримав бетон!


вівторок, 9 січня 2024 р.

Сповнений любовї до життя


 До 145 річчя - від дня народження Степана Васильовича Васильченка (1879-1932) українського письменника
в с. Глибочок оформлена книжкова виставка "Сповнений любові до життя".

Степан Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко) народився 27 грудня 1878 р. (8 січня 1879 р.), у місті Ічня, нині – Чернігівської області в родині багатодітного безземельного селянина-шевця. 

Велика родина Панасенків жила хоч і бідно, але дружно. У сім’ї любили книжку, пісню, гумор. Довгими зимовими вечорами у старій хаті допізна блимав вогник: батько зі старшими синами сідав за роботу, а малеча – слухати казки. 

У своїй «Автобіографії» Васильченко згадував: «Баба пряде вал, мати шиє, дід кошики плете, батько латає чоботи, менші школярі  за книжками. Я теж не гуляю  колишу маленького Андрійка та котка йому співаю. Між роботою баба казки розповідає, батько  байки, дід жартує з школярами, прядка гуде, молоток стукає, цвіркун у запічку цвірчить – в хаті аж гуде. Мати співати любить, як тільки примовкнуть  почне пісні, школярі підтягнуть – знову в хаті аж луна йде».




Творчість Васильченка – одне з яскравих самобутніх явищ в українській літературі. Виступивши з оповіданнями, новелами, етюдами, повістями, а також драмами, комедіями, водевілями ще в передреволюційні роки, він зробив вагомий внесок у розвиток реалістичної прози та драматургії. 

Творчий доробок письменника складає чотири томи творів. «Який чудовий, сильний, ніжний і бунтарський талант!» – у захваті говорив про С. Васильченка видатний поет Павло Тичина. «Талант мужності, талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині» – вторив йому Олесь Гончар. Вимогливе ставлення до своєї літературної праці примушувало Степана Васильченка по кілька разів переписувати деякі твори. Як він сам згадував, у нього «вистачало мужності скорочувати їх удвічі, а то й втричі, переробляти і переписувати».

Значна частина творчого доробку письменника присвячена молоді, про дітей і для дітей. Саме на них він покладав великі надії, бачив силу, що «оживить, підніме рідне слово на недосяжні високості». Професійний педагог, патріот і гуманіст, Степан Васильченко уособлював народного учителя, в якому поєдналися проникливий лірик, дотепний митець і досвідчений педагог-вихователь. 

У змалюванні дитячих персонажів письменник виявляє багато теплоти і спостережливості, його маленькі герої – допитливі, наполегливі, життєрадісні, тому привабливі. Так, у новелі «Свекор» (1911) центральним персонажем є малий хлопчик Василько, який любить «старувати». Він настільки входить в роль дорослого, що не помічає жартів батьків і серйозно приймає їхню пропозицію одружитись. Уся новела – то жива сценка, овіяна своєрідною поезією родинного життя. Живий образ пустотливого хлопчика Семена виступає і в новелі «Басурмен» (1919). У ній тонко розкрито своєрідне поєднання фантастики і дійсності, характерне для уявлень дитини раннього віку. Маленьким героям Васильченка властиве здорове сприйняття життя, вони виявляють здатність до рішучих дій, наділені характерними рисами сільської дітвори.

До драматичних жанрів Васильченко звертався протягом усього творчого життя, власне, його літературна діяльність розпочалася п'єсою «Чарівниця», в основу якої було покладено мотиви народних баладних пісень про сестру, що згубила рідного брата за намовою коханого парубка. Автор не побачив свого твору-первістка ні в друці, ані на сцені. Ця драма в чотирьох діях була надрукована лише у 1959 році. Пізніше, здобувши заслужений успіх як новеліст, повістяр, він знову повертається до драматургії – пише оригінальні драми, комедії, інсценізує свої прозові твори, створює драматичні композиції.

Ще в дореволюційні роки Васильченко почав працювати над п'єсою про відомого ватажка селянської боротьби – Устима Кармелюка, чий образ увійшов в його свідомість ще з дитинства. Збереглося кілька редакцій п'єси «Кармелюк» – чотириактна драма (1918), одноактівка (1924), триактна п'єса (1927). У автобіографічному нарисі «Мій шлях» письменник розповів про те сильне враження, яке справили на нього почута від батька пісня «За Сибіром сонце сходить» та легенди й перекази про Кармелюка. Саме фольклорні твори й стали для драматурга основним джерелом при написанні п'єс про славетного народного героя.

Останнім великим творчим задумом письменника став роман-епопея «Широкий шлях», присвячений Тарасові Шевченку. Задум створити художній твір про геніального народного поета заволодів Васильченком ще на початку 20-х років XX ст. Десь з 1928 року він впритул підійшов до реалізації цього задуму. Збереглося кілька варіантів плану майбутнього твору у п'яти частинах. За одним з варіантів задумана повість з назвою «Доля» мала складатися з таких частин: «Бур'яни», «В рабстві», «Слава», «Неволя та недоля», «Живий монумент». Після осмислення заголовків усього твору письменник обрав назву «Широкий шлях», яка найбільше відповідала його задумові. Та, на жаль, він встиг остаточно завершити тільки першу частину, відому сьогодні під назвою «В бур'янах». Вона вперше була надрукована вже після смерті письменника, в 1938 році і стала одним із перших значних здобутків української історико-біографічної прози.


Сьогодні до бібліотеки с.Глибочок завітав в гості літній загін "Веселка" на вікторину "Казкове літо з книгою"де ніші кмі...