Стартував Шевченківський тиждень «Тарасові березини» до 210-річчя з дня великого українського пророка, поета, художника, генія української нації Тараса Григоровича Шевченка. В с Глибочок була оформлення бібліотекарем і завклубом виставка до знаменних та пам'ятних дат "Його слово стелиться барвінком"
На ниву в жито уночі,
На полі, на роздоллі,Зліталися поволі
Сичі
Пожартувать,
Поміркувать,
Щоб бідне птаство заступить,
Орлине царство затопить
І геть спалить.
Орла ж повісить на тичині.
І при такій годині
Республіку зробить!
І все б, здавалося? А ні,
Щоб не толочили пашні
(Воно було б не диво,
Якби хто інший), на тій ниві
Сильце поставив. А то зирк!
Таки голісінький мужик
Поставив любо. Та й пішов
В копиці спать собі, а рано,
Не вмившися, зайшов
Гостей довідать… «Та й погані!
Усі до одного сичі,—
Оце тобі вари й печи!»
Щоб не нести додому
Таке добро, то повбивав,
А інших гратися оддав,
Приборканих, воронам,
І не сказав нікому.
9 березня 1814 року у невеликому селі Моринці Черкаської області народився хлопчик, який став Пророком для українців. Йому було призначено долею розбудити нас від національної сплячки. А його послання нащадкам у наш час під час війни з Росією залишаються надзвичайно актуальними.
Тарас Шевченко народився у дуже важкий час для українців, коли ми ще не мали незалежної держави та були закріпачені указом Катерини ІІ. Але він ніколи не втрачав надії на те, що його земляки об'єднаються та здобудуть свободу. Шевченка прозвали Кобзарем, тобто хранителем народної пам'яті. Тож не дивно, що його боялася Російська імперія, яка намагалася русифікувати всіх українців.
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар