385 років тому, 20 березня 1639 року, в селі Мазепинці на Київщині народився Іван Степанович Мазепа, військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України. Сьогодні в с Глибочок оформлена виставка "Погляд крізь століття"
Іван Мазепа походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, впродовж трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.
Мазепа тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.
Після обрання 1687 року Івана Мазепи гетьманом він прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.
Мазепа спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Гетьман відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату.
Для оборони південних рубежів за наказом Івана Мазепи були побудовані Новобогородицька та Ново-Сергіївська фортеці.
Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І. Під час Північної війни гетьман уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».
Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) Іван Мазепа з військами відступив до містечка Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.
Немає коментарів:
Дописати коментар