Моя Україна горить у вогні...

 Хто ти, росіє, мачуха чи мати,

Що породила стільки люті й зла?

Своїх дітей навчила ти вбивати 

Дітей чужих... Бо вбивця ти сама...

Скажи мені, чим ти їх годувала?

Кров'ю людей? Поїла їх слізьми?

А колискові ти які співала?

Про біль і горе? Про війни страхи?

Чи вчила ти, скажи, дітей молитві?

Про Бога вони знають,а? Чи ні?

Чи в вічних змовах, за грошима у гонитві 

Ти забувала про обов‘язки свої.

То нащо ж ти на світ їх породила,

Як виховать — не знаєш як... Скажи,

Чи думала війна є, смерть і сила,

Оце і все, що треба на Землі

Чого ж ти змалку їх не обіймала,

Любить не вчила, правда? Тож скажи —

Пила, гуляла, злочини вчиняла,

Вони ж — як бур’яни собі росли.

Бездушні, безсердечні, Боже милий,

Глухі і підлі... Мов кроти сліпі...

Зі смертю грають в ігри божевільні

З народження... А винна в цьому — ти...

Вони й тепер тобі не треба... Вбиті...

Ти відречешся... Скажеш — не мої...

Ти найжорстокіша «матінка» у світі

Ти — підла зрадниця! Такі й твої сини!

Як жити будеш? Як ти будеш спати,

Не змивши кров із рук дітей своїх?

Чи й далі будеш вчити убивати?

Мовчатимеш... Про кару і про гріх...

Ну, що ж... мовчи... Хай сняться тобі очі

Невинно вбитих і наляканих дітей,

І матерів, що смерті тобі хочуть,

І вирвать тобі серце із грудей.

Якщо ти мати, прошу, схаменися,

Покайся перед світом і дітьми

Проси прощення і сльозьми умийся,

Стань на коліна перед Богом і людьми!

Ані добра тобі не буде аж до скону,

Що сіяла життя... Потім і жни...

Ти втратиш все... Дітей... Землю... Корону...

За біль і сльози ти колись відповіси... 

Саме 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку  Росія віроломно розпочала повномаштабне  вторгнення на територію України .Сьогодні –друга річниця початку повномаштабного  вторгнення.

В с. Глибочок було проведено з нашими читачами  годину пам'яті "Моя Україна горить у вогні..!

Нас єднає мова!

                                                                       

                                                                        Мово рідна!

Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, –

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово – крик любови,

Сміх і радість немовляти –

Неповторне слово "Мати" –

Про життя найперше слово…

Друге слово – гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий, –

Звук "Вітчизни" неповторний

І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово – "Мила" –

Буря крові, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я –

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова

Мово – матері уста.

Сьогодні  с  . Глибочок оформлена книжкова виставка до Міжнародного дня мови " Нас єднає мова!" Наші читачі знайомилися з чудовими творами про нашу солов'їну мову.

У кожного народу своя мова. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися народ..

Наша рідна мова – українська. Як море, починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили у творах Г.Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки та у багатьох видатних українців.

Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Це мова великого народу, великої культури, нашої історії. За мелодійністю українська мова посідає друге місце у світі, а за лексичним складом – третє.

.

Вдячні за свободу !

     

 20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні  : і в нашій бібліотеці було проведено  інформаційну годину " Вдячні за свободу"

Година "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні". 

“Небо падає”

Небо падало,земля горіла,
Лунали постріли,стікала кров,
На покуті свіча тремтіла,
Молилася там батьківська любов.

Не вберегла дітей своїх країна,
Темніє небо,воїн пада на коліна,
З життям прощатися не поспіша,
Розбите серце і поранена душа.

Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення "Небесна Сотня". Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року. 

“В єдності наша сила”

 16 лютого Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну.

В с. Глибочок відбувся флешмоб з нашими маленькими патріотами до Дня єднання " В єдності наша сила" 

У цю п'ятницю, 16 лютого, Україна вже втретє відзначає День єднання. Це свято 2022 року запровадив своїм Указом президент Володимир Зеленський. Головною метою було продемонструвати єдність українського народу на тлі зростання загрози повномасштабного вторгнення росії в Україну. Сьогодні свято набуває особливого значення.

День єднання України — значення свята

Якщо згадати початок 2022 року, то в українському суспільстві почалися хвилювання щодо можливого російського вторгнення.

Щоб підняти дух українців і зменшити психологічний тиск, було впроваджено нове свято, яке мало на меті нагадати, що саме в єднанні — наша сила.

Майже два роки війни довели це твердження. Коли ми об'єднані одною спільною метою, ми нездоланні! Тож, нехай ця дата нам вкотре нагадає, що ми маємо й надалі підтримувати один одного й лише разом йти до перемоги.

. 

Ціна чужої війни!

 Сьогодні в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав ,  в с Глибочок було проведено виховну годину "Ціна чужої війни"

На виховні годині наші читаші дізнавалися факти про афганістан і ушанували загиблих  хвилиною мовчання.

 

В Афганістані — День визволення. Він знаменує остаточне виведенням з країни радянських військ 15 лютого 1989 року. Радянська армія увійшла в Афганістан 24 грудня 1979 року і вела там бойові дії. 

В усьому початок є любов!

 

В с. Глибочок відбулося свято до дня Святого Валентина" В усьому початок є любов" Для наших юних читачів. Ми пізнавали історію свята. Знайомилися з цікавими книгами.

Історія свята

За найбільш популярною версією святкування Дня усіх закоханих почалося приблизно 270 року в Римській імперії, коли імператором був Клавдій II. Імператор вів довготривалу війну і не хотів, щоб його солдати вступали у шлюб. Він вважав, що кохання і сімейні виші роблять їх слабкими. Однак священнослужитель Валентин таємно вінчав закохані пари. А коли правитель дізнався про це, то святого схопили, кинули до в'язниці та вирішили стратити за «антидержавницьку» діяльність. У ніч перед стратою (14 лютого приблизно 269 року) він написав любовний лист доньці тюремного наглядача, в яку був закоханий. Підписав він його «Твій Валентин». Звідси й пішла традиція підписувати «валентинки» – листівки у формі серця.

Валентинка

День пам'яті святого Валентина був заснований 496 року папою Геласієм I, щоб витіснити язичницьке свято «люперкаліїв», яке щорічно припадало на 15 лютого. Цього дня люди приносили в жертву кіз і цапів. Образ святого Валентина мав підкреслити духовне кохання між чоловіком і жінкою.

                              

Жар-пташенята Лариси Писемної

 

 До 110 річчя - від дня народження Лариси Михалівни Письменної (1914-1992) українського прозаїка,казкарки в с. Глибочок оформлена мультимедійна виставка: "Жар-пташенята Лариси Писемної".

Наші юні читачі із-задоволенням пізнавали біографію і цікаві твори Лариси Писемної.

11 лютого, 110років тому, народилася українська письменниця, автор дитячих казок та оповідань – Лариса Михайлівна Письменна. Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури.

Після закінчення семирічки, навчалася у Білоцерківському фінансовому технікумі.  Писала вірші. Один із них сподобався її товаришу і він надіслав його до журналу в Харків. Вірш надрукували. Так розпочалася творча діяльність письменниці.

Лариса Письменна – авторка численних творів для дітей, серед яких:

·        збірки оповідань та повістей «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);

·        роман «Батько» (1978);

·        збірка вибраних творів (1984);

·        однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984);

·        повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986).

Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами