Запали свічку пам'яті

 ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ

...Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,

Поміж хвилями Лети-ріки

Стогнуть душі, бо в серці народнім

Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею

День минулий. Згадаймо усіх,

Хто любов’ю живою своєю

Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти..

Голодомор 1932-1933 років – жахлива трагедія українського народу.За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами.

Забути таке неможливо. Щоб не стерлася пам'ять про уроки минулого, щоб не втратили майбутні покоління того знання, яке характеризує націю українців, згадуємо про всіх невинно убієнних. Це згуртовує нас, живих, дає нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.

25.11.2021 року бібліотекар та завіідувач сільського клубу провели годину-реквієм "Запали свічку пам'яті",присвячену 88 роковинам Голодомору -геноциду українського народу, де було представлено документальний фільм "Діти великого голоду".