вівторок, 22 червня 2021 р.

                                     "Минуле живе,поки ми пам'ятаемо"

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це? Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...

Пам’ять - хитра штука. Вона частенько зраджує нам. А потім знову 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ... і ...

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!

 Тому в цей день ми хвилиною мовчання та покладанням квітів вшановуємо память наших загиблих земляків...











пʼятниця, 11 червня 2021 р.

 Наші батьки - найближчі до нас люди в усьому світі. Тато і мама - найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти рідною мовою. Ми намагаємося їх порівнювати, дивимося на них, вивчаємо їх. Вони для нас одночасно і найбільша загадка, і найбільше відкриття.    Добре, коли вони є у нас і сумно, коли залишають. Свято батька, як і День матері, відзначається зараз у багатьох країнах...

У світі День батька вперше відзначили в 1909 році в місті Спокен (штат Вашингтон, США) за ініціативи Сонори Смарт (Додд).

Жінка звернулась до влади міста з проханням запровадити День батька, коли усвідомила, що такого свята досі не було.
Таким чином їй хотілось подякувати своєму батькові Вільямові, який після смерті матері самостійно виховував шістьох дітей.

Свято хотіли провести в день народження батька Сонори 5 червня, але через брак часу на підготовку перенесли на два тижні.

Ідею святкувати День батька згодом підхопили інші міста штату, а загальнонаціональним святом воно стало в 1966 році. Тоді й визначили дату для свята – третя неділя червня.

Таким чином їй хотілось подякувати своєму батькові Вільямові, який після смерті матері самостійно виховував шістьох дітей.

Свято хотіли провести в день народження батька Сонори 5 червня, але через брак часу на підготовку перенесли на два тижні.

В Україні започаткував День батька в 2019 році своїм указом п’ятий президент України Петро Порошенко.

Свято запровадили для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства й визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей.

Бібліотека с.Глибочок приєднується до відзначання дня батька!
Бібліотекар Руснак Т.С. провела конкурс малюнків
«Мій тато-найкращий»,у якому взяли участь діти,що завітали в бібліотеку в цей день.



















четвер, 13 травня 2021 р.

Василь Стефаник : сила справжнього таланту

    12 травня 2021 року в бібліотеці с.Глибочок відбувся літературний вечір до 150-ти річчя видатного українського письменника Василя Стефаника.




На зустріч були запрошені учні 9 класу Глибочанського НВК І-ІІ ступенів.
Розпочався вечір з презинтації книжкової виставки "Василь Стефаник: сила справжнього таланту".Бібліотекар Руснак Тетяна Сергіївна розповіла  біографію а також представила на розгляд цікаву добірку творів автора.




Завершенням вечору став перегляд фільму "Камяний хрест" 1968 року,відзнятий Національною кіностудією художніх фільмів ім.О.Довженка,по мотивам творів В.Стефаника "Камяний хрест " та "Злодій".




Всі учасники вечору із задоволенням познайомилися з творчістю Василя Стефаника.




пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

 Чорна тінь Чорнобиля!


Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.

     
                                                                                   Анна Багряна


(виставка до дня пам'яті  Чорнобиля
бібліотека с.Глибочок)

Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять , це наш нестерпний біль.

   Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне красиве. Так біля нього побудували атомну станцію. І не догляділи її. Сталася аварія на атомній  станції.

26 квітня 1986 році на четвертому енергоблоці АЄС стала найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.Герої Чорнобиля відомі всьому світу. Їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки. У важких умовам вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки. Суровий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.


(бібліотека с.Глибочок)



 



                   Ліквідатор Чорнобильської катастрофи!

                                    Наш герой!



            Мандриця  Сергій Васильович

народився в селі Миколаївка Котовського району 21 вересня 1963році. Пішов до школив перший клас в 1971році. В 1972 році батьки переїхали в село Глибочок де він пішов в другий клас. В 1978 році він закінчив 8 класів і пішов навчатися в місто  Котовськ школа №1. Після школи поступив в Технічне училище №10 в Одесі. Закінчивши училище, з 1981-1983роках пішов служити в армію, в ряди Збройних сил СССР де був водієм в місті Москва.

      Після закінчення служби 1984 році пішов працювати в Одеський електромонтаж спец - строй  ОСУ Одеського будівельного управління № 4 електромонтажником.

     Потім повернувся до Котовська пішов працювати електрослюсарем в ПЧ – 3.

       В 1986 році Котовським воєнкомом був призваним на ліквідацію аварії ЧЕС.  3 серпня по 4 жовтня працював дозиметристом при Одеському полку хімічного війська та вимірював рівень радіації ПУСО №2, також був водієм машини, якою поливав дороги для  


пониження рівня радіації. Маршрутом був від Старих Соколів до Чорнобиля – Атомна станція до Прип’яті.

      При ліквідації одержав опромінення дозою 22, 3 рентген та отримав інвалідність другої групи.

    За ліквідацію Чорнобильської аварії був нагороджений медалями та грамотами.  




вівторок, 13 квітня 2021 р.

                                                         Історія села Глибочок 

 В ході Російської – Турецької війни   1768 – 1774 років вздовж річки Ягорлик велися воєнні дії, в яких приймали участь поселенці прикордонної залоги. Бої відзначалися надмірною жорстокістю, в результаті чого на узбережжі Ягорлик з обох сторін залишилися поховання у вигляді насипних могил. Російські війська, які перейшли на Лівий берег Ягорлик, надовго закріпилися не змогли і були витіснені знову на правий берег річки та відійшли в глибину Поділля. Залога, через яку проходили турки, зазнала від них нищівного удару, вона  була знищена. 


  Турки пересунулися далеко на Південь, але через рік, в 1775 році повернулися і знову напали на прикордонну залогу, знищивши всіх поселенців. В 1779 році коли з’явилася велика кількість населених пунктів як на правому так і на лівому березі прикордонних річок Ягорлик – Кодима, їх налічувалося більше 14 на Правому березі Ягорлика, аж до Дністра.



  На місці розгромленої і спаленої залоги в низинній частині балки почалося забудова населеного пунктах , який   дістав назву Туркевича.

На херсонській стороні за річкою Ягорлик на лівому березі  простягався Широкий Лан не займаних земель, які після прокладання залізниці були закладені в земельний банк. Ці землі орендувалися і тільки в 1910 році банк вирішив їх продати вільним громадянам. Так в 1910 році на Лівобережній стороні річки Сухий Ягорлик з’явилося поселення власників землі, з упорядкуванням самого поселення вздовж річки і ділянок землі до залізниці. Входячи з широкого простягання населеного пунктам в понизовій, село дістало свою першу назву «Широкий Лан». Існувала ця назва до кінця 30-х років. ХХ століття входячи до місцевого самоуправління Туркенівської  сільської ради, а з 1932 роках була змінена назва села Туркевичі   на Глибочок, що послужило дістати обом населених пунктах назву Глибочок, за географічним розташування в глибокій балці річки Сухий Ягорлик.

 В 1895 році була побудована церква з парканом із каменю, який сільські чоловіки возили возами з кар’єрів Красноокнянського району. При церкві була початкова школа з трирічним терміном навчання.

  В 1936 році церква була зруйнована.



  Після Жовтневої революції 1917 році відбулися кардинальні зміни в житті людей в тому числі і на селі. Приватне землекористування громадян поступово стало втрачати своє значення на загальне – спільне землеволодіння на основні користування, а не власності – володіння, земля залишалася у власності держави. Були різні форми об’єднання:  комуни, колгоспи.

В селі Глибочок починаючи з 1929 році почалися формування колгоспів. Ясна річ все це супроводжувалося спротивом незгодою, а в деяких випадках саботажем і таких людей залякували, а деяких просто забирали до в’язниці. Заляканим нічого було робити і люди підсвідомо погоджувалися. Так з 1929 році було сформовано чотири колгоспи. 

На території Глибочка три : з сторони Косіївської з назвою «Біднота», а потім середню частину села де в даний час клуб, колгоспи з назвою «Сьомий роз’їзд», а за центральним шляхом колгосп «Молотова» і в селі Широкий Лан імені Петровського. Хоча спочатку на розкуркулених садибах Бурлаченків створений був колгосп імені Сталіна, а на садибі Кобилецького «Петровський». Через рік вони були об’єднані в один імені «Петровського». 

       У 1931 – 1932 роках на паї селян побудували сільський  магазин на два відділення. В 1977 році на його місці був побудований новий магазин на три відділення з опаленням в металоконструкціях. Працював магазин 18 років і в 1995 році по невідомим для пайщиків – односельців обставинам був розваленим, метал був надто привабливим, а селяни залишилися без магазина.

           В 1936 – 1938 роках була побудована лазня. За відсутності обладнання в дію не вступив. В 1945 році було переобладнана під клуб, який пропрацював до 1983 року. Обставини сталися так, що в період непродуманого укрупнення колгоспів району, наше господарство приєднаного  до колгоспу с. Бочманівка, а приміщення нової контори наполовину пустувало і його в 1984 році переобладнали під сільський клуб.

   Сільський клуб відчинив свої двері, в 1934 році, а в 1944 році був зруйнований авіабомбою. В 1974 році клуб переведений в приміщення новозбудованої контори. В цьому приміщені контори колгоспу «Перемоги» розміщені також ФАП, відділення зв’язку та бібліотека.

 

В 1936 році була збудована кам’яна двоповерхова середня школа з десятирічним терміном навчання. Та радість глибочанців була короткою. З початком війни 1941–1945 років школа використовувалась не для навчання дітей, а як штаб окупантів. 

27 березня 1944 році село було звільнено. А в другій половині дня з’явився літак із смертоносним вантажем – бомбами. Одна впала біля сільського клубу, а друга впала на двоповерхову школу. В післявоєнний період школа була розміщена в пологовому будинку і в декількох сільських хатах, що знаходилися в різних місцях. В 1958 – 1959 роках школа була розміщена в приміщені новозбудованої контори колгоспу, яке не використовувалося за призначенням в зв’язку з укрупненням колгоспів села Муроване.

  В 1975 – 1976 роках до існуючої школи був добудований інтернат.

  У 1986 – 1987 роках добудовано кілька кабінетів, спортзал і котельну.  

   Бібліотека села Глибочок веде відлік з 1936 року. Саме тоді місцевими колгоспом була закуплена література, і жителі села потягнулися на вогник до бібліотеки де проводилися різні цікаві заходи. Але, на жаль, в роки Великої Вітчизняної війни вся література була знищена гітлерівцями. І тільки в 1946 році  бібліотека відновилася. Літературу збирали самі селяни, назбирали 100 книг. Пізніше бібліотека поповнювалася із колгоспного фонду.  

  З 1985 році по 1987 рік бібліотека знаходилась в приміщені бухгалтерії колишнього колгоспу. 

   В 1988 році село Глибочок було від’єднано від Бочманівського колгоспу «Шевченко» і тоді був сформований колгосп «Перемога». Тому бібліотеку було переведено до приміщення сільської школи, тому робота проводилася в контакті з учбовим закладом.

В вересні 2011 року бібліотека знову переведена в приміщення колишнього колгоспу «Перемога».

   Радіомовлення прийшло в село Глибочок з міста Котовськ в кінці 1950 на початку 1951 року. Спочатку біля магазину в центрі села стояв гучномовець – репродуктор, який цілодобово вів радіопередачі. Починаючи з 1952 року розпочалися радіофікація, в села в домівки громадян, майже всі домівки громадян були підключені до радіомовлення вся робота проводилася безкоштовно, окрім придбання самого динаміка за власний кошт.      

   В 2004 році був організований  ОО «Новоселівське»  було зібрано селян – пайовиків і проведені збори. Де селяни віддали свої паї в «Новоселівське», підприємець - Капланян Олександр Миколайович. Кожен рік він видає зерно.

 В 2013 році був проведений водогін до школи, та перша середина села.      В 2016 році в приміщені колишнього інтернату був проведений капітальний ремонт.  31 серпня 2017 року був відкритий дитячий садок та побудовано дитяча площадку. 




В 2017 році с. Глибочок було приєднано до Куяльницької сільської громади  Подільського районі Одеської області, Україна. Населення становить 508 осіб. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошлях місцевого значення.  

   В 2017 році була проведений водогін на другій половині села.

  2019 році  в школі було замінено 74 вікна на сучасний пластикові пакети. Також був проведений ремонт шкільного туалету, а також було проведений ремонт підлоги.




   10 жовтня 2019 року почався ремонт приміщення де знаходиться бібліотека , клуб, ФАП, відділення зв’язку. Було замінено дах, заміна вікон, дверей. Також було зроблено ремонт приміщення : стін, стелі та  підлоги.








В 2020 році зроблено ремонт фасаду, також поставлено огорожу  навколо приміщення.


14  серпня 2020 року було підключено освітлення села.

В 2020 році с червня по серпень зробили огорожу навколо школи та садочка. На цей час в школі на подвір’ї  прокладають  плитку . 


В 2020 році біля приміщення бібліотеки зробили огорожу . А також зроблений капітальний ремонт в ФАП та пошти.

Село живе, розвивається із надією дивиться в майбутнє…


  Завдяки співпраці з червоним хрестом жителі с. Глибочок регулярно відвідують бібліотеку для того щоб скористатися послугами які надає куто...